Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
05 травня 2026 року набрала законної сили постанова Міжгірського районного суду Закарпатської області (суддя Віталій Готра) про притягнення громадянина Т., 2001 року народження, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повторно протягом року.
Під час судового розгляду встановлено, що правопорушник, усвідомлюючи протиправність своїх дій та достовірно знаючи про наявну судову заборону на керування транспортними засобами, 23 лютого 2026 року повторно порушив вимоги Правил дорожнього руху та керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, не маючи на це законного права.
Ураховуючи обставини справи, характер вчинених адміністративних правопорушень, дані про особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що призначене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП, а саме — виховання особи в дусі неухильного додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Оскільки особою було вчинено декілька адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд застосував положення ст. 36 КУпАП та призначив адміністративне стягнення в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення — ч. 5 ст. 126 КУпАП .
При цьому суд не застосував додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містили належних та допустимих доказів того, що автомобіль належить правопорушнику на праві приватної власності.
Окремо суддя звернув увагу на положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, яка передбачає: якщо особа, вже позбавлена права керування, до закінчення строку дії такого стягнення вчиняє нове правопорушення, за яке також передбачено позбавлення права керування, – до нового стягнення приєднується невідбута частина попереднього. У результаті загальний строк позбавлення може перевищувати 10 років, що і сталося у даній справі.
За результатами розгляду справи суд визнав Т. винним у вчиненні адміністративних правопорушень та приєднавши невідбуту частину раніше призначеного стягнення ( позбавлення права керування транспортними засобами на строк 11 років 4 місяці 18 днів) остаточно призначив адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 18 років 4 місяці 18 днів без оплатного вилучення транспортного засобу.
Суд наголошує, що керування транспортними засобами у стані сп’яніння особами, які вже позбавлені права керування, становить підвищену суспільну небезпеку, створює реальну загрозу життю та здоров’ю учасників дорожнього руху та тягне за собою сувору відповідальність, передбачену законом. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Довідково
У січні 2026 року громадянин Т. вже був притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України — умисне невиконання судового рішення. Тоді суд призначив покарання у виді позбавлення волі на строк один рік із застосуванням іспитового строку тривалістю один рік. Однак належних висновків Т. для себе не зробив та повторно вчинив правопорушення, пов’язане з грубим порушенням правил безпеки дорожнього руху.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/135878506
Пресслужба суду
_03_03.png)
