СМЕРТЕЛЬНА ДТП У СИНЕВИРІ: СУД ПРИЗНАЧИВ РЕАЛЬНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ВОДІЮ

18 березня 2026 року Міжгірський районний суд Закарпатської області (головуючий суддя Володимир Кривка) ухвалив вирок у кримінальному провадженні щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася у селі Синевир Хустського району.

Суд визнав мешканця села Синевир М. винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, та призначив йому покарання - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Як встановлено судом, 26 липня 2025 року близько 22:30 обвинувачений, керуючи автомобілем «BMW», рухався автодорогою «Синевирська Поляна – Синевир» зі швидкістю 136 км/год у межах населеного пункту, де дозволена швидкість становить 50 км/год. Грубо порушуючи Правила дорожнього руху, водій виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом «KAYO», яким керував неповнолітній.

Унаслідок ДТП:

• неповнолітній водій мотоцикла Р., 2008 року народження, отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події;
• неповнолітній пасажир мотоцикла Т., 2010 року народження, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачений визнав свою вину, розкаявся та просив вибачення у потерпілих. Прокурор, потерпілі, сторона захисту просили суд не призначати М. реальне покарання у виді позбавлення волі, а обмежитись умовним покаранням з іспитовим строком.

            Також стороною захисту було надано докази перерахування обвинуваченим 100 000 гривень на підтримку Збройних Сил України як обставину, що пом’якшує покарання.

Водночас суд дійшов висновку, що саме грубе порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості більш ніж у 2,7 раза від допустимої, стало основною причиною трагедії.

Суд також врахував, що неповнолітній водій мотоцикла Р. керував транспортним засобом без відповідного права, без державної реєстрації та без увімкненого освітлення у темну пору доби, що також сприяло настанню негативних наслідків.

З урахуванням тяжких наслідків кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Суд зазначив, що таке покарання було б надто м’яким і не відповідало б меті покарання — запобіганню подібним правопорушенням.

Призначаючи покарання, суд врахував наявність трьох пом’якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих, а також дані про особу обвинуваченого, і визначив покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті (санкція ч.2 ст.286 КК України передбачає покарання у виді  позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого).

Наразі вирок суду не набрав законної сили і може бути оскаржений у встановленому законом порядку.

З його текстом можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа № 302/1543/25).

Пресслужба суду