Підсумки 2021 року по кримінальному судочинству

У 2021 році на розгляд до суду надійшло 158 справ і матеріалів кримінального провадження, з яких: 128 - були передані на розгляд судді; щодо решти 30 -  автоматизованою системою документообігу суду було сформовано протокол «Неможливості розподілу справи суддям». Зазначені матеріали були направленні до Закарпатського апеляційного суду для  вирішення питання передачі їх до іншого місцевого загального суду в межах області.

Така ситуація склалася через те, що з вересня 2020 року правосуддя в Міжгірському райсуді фактично здійснює один суддя і саме йому доводилось приймати рішення в даних кримінальних провадженнях під час досудового розслідування (обрання запобіжних заходів, в тому числі і тримання під вартою, надання доступу до речей і документів, дозволу на обшуки тощо).

Статтею 76 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що не  допускається  можливість повторної участі  в кримінальному провадженні судді, який брав участь у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, і ця заборона враховується системою при здійсненні авторозподілу справ.

Протягом року суддя розглянув 116  кримінальних проваджень за вчинення діянь, передбачених законом про кримінальну відповідальність. За результатами розгляду, суд проголосив 78 обвинувальних вироків і постановив 34 ухвали про закриття провадження. Відповідно до вироків суду засуджено 83 особи. Найпоширенішими кримінальними правопорушеннями, за які громадяни нестимуть покарання, є крадіжки (39 осіб) та нанесення легких тілесних ушкоджень (23 особи). 

Відповідно до вироків, що набрали законної сили, до найбільш суворих покарань у виді позбавлення волі були засуджені 3 громадяни, ще  3 – до арешту, 22 – до громадських робіт та 28 – до штрафу.

Пригадаємо  кримінальні справи минулого року, що вразили найбільше.

13 квітня 2021 року вироком Міжгірського райсуду засуджено до трьох років позбавлення волі реально уродженця міста Жидачів Львівської області Ф.,  який влітку минулого року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, зайшов на подвір’я жительки села Подобовець, розбив шибки на вхідних дверях і, погрожуючи вбивством,  вимагав 600 гривень.

Налякана потерпіла спробувала втекти, вискочивши з хати через вікно. Проте зухвалий вимагач з ножем в руці наздогнав її, схопив однією рукою за волосся, а іншою - почав завдавати удари в обличчя та повалив на землю.

На щастя, на це надійшов  Л. і врятував потерпілу від жорстокого нападника, але не зміг зупинити Ф. від вчинення іншого злочину. Не пройшло й години, як той  вже на іншому подвір’ї дерев’яною палицею побив ще одну жінку. 

Обвинувачений повністю визнав вину, а  свої дії пояснив впливом  значної кількості  спожитих алкогольних напоїв.

Попри це,  Ф. навіть не попросив вибачення в потерпілих та не відшкодував  понесені на лікування і відновлення побитих вікон витрати.

 Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що Ф. є винуватим  і підлягає покаранню за вчинення  таких  кримінальних правопорушень, як вимагання, вчинене з погрозою вбивства та пошкодженням майна (стаття 189 ч. 2 КК України) та  умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122 ч. 1 КК України).

Обставини справи, поведінка обвинуваченого під час і після вчинення злочину  переконали суд щодо неможливості його виправлення без ізоляції від суспільства. Справа №302/1012/20.

05 серпня 2021 року суд ухвалив вирок, яким визнав винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого статтею 335 КК України (ухилення від призову на військову службу)   мешканця села Запереділля і призначив йому покарання у виді обмеження волі на один рік і шість місяців.

 Згідно зі статтею 75 КК України звільнив засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обв’язки.

Відповідно до обставин справи, 02 квітня 2021 року Ч. отримав особисто від військового комісара Міжгірського територіального центру комплектування та соціальної підтримки повістку щодо явки до призовної дільниці на 08:00 годину 05 квітня для подальшого відряджання до Збройних сил України та проходження строкової військової служби. Однак,  на вказані дату й час Ч. не з’явився, оскільки  вже перебував на заробітках в Республіці Чехії.

Обвинувачений пояснив суду, що в той період захворів батько, мати ніде не працювала, то саме він мусив заробити гроші.

Також Ч. повідомив, що взагалі не бажає відбувати військову службу, бо боїться.

Обираючи вид і розмір покарання, суд зауважив, що  зазначене кримінальне правопорушення посягає на обороноздатність країни, комплектування її збройних сил в особливий період,  тобто коли відбуваються загальновідомі події по посяганню на територію України, здійснення на території військових дій, проведення в країні антитерористичної операції.

Статтею 65 Конституції України передбачено загальний обов’язок кожного громадянина України  відповідно до положень закону відбути військову службу.

Суд також констатував, що обвинувачений ухилився від виконання військового обов’язку свідомо, без достатніх та  вагомих причин  і висловлює  небажання відбувати службу, побоюючись труднощів та не подав доказів тяжкості захворювання батька  та відомості щодо відсутності доходів у сім’ї, тяжкість майнового стану тощо.

Суд не встановив обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, проте  щире каяття,  сприяння розкриттю злочину та визнання вини прийняті як пом’якшуючі. Справа №302/649/21.

  Вироки набрали законної.

Пресслужба суду