Рекомендації щодо правил поведінки з маломобільними групами населення

Рекомендації щодо правил поведінки

з маломобільними групами  населення 

Якщо в суд звертається особа, що має обмежені  фізичні можливості, то потрібно трактувати її  в першу чергу як відвідувача, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.

Практичні рекомендації щодо правил спілкування з людьми з інвалідністю підготовлено на основі практично-методичного посібника викладача «ПОКРАЩЕННЯ РІВНЯ НАВИКІВ СПІЛКУВАННЯ ТА РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ СУДУ ІЗ ЛЮДЬМИ ІЗ ІНВАЛІДНІСТЮ» і наведені нижче.  

Спілкуючись з людьми з порушенням зору слід пам’ятати:

 - люди з порушенням зору сприймають інформацію аудіально та тактильно (на слух та дотик);

 - завжди називайте себе та представляйте інших присутніх, спілкуючись з групою людей з порушенням зору кожний раз називайте до кого звертаєтесь;

 - якщо хочете потиснути руку людині порушенням зору, попередьте її про це;

- попереджайте про перешкоди: сходи, калюжі, ями, пороги тощо;

- опишіть коротко де ви знаходитесь. Наприклад: «зліва від нас стоїть столик для кави»…;

 - завжди з’ясовуйте, у якій формі людина хотіла б отримати інформацію (Брайль, великий шрифт, дискета, аудіокасета). Якщо у вас немає можливості перевести інформацію в потрібний формат, віддайте її в тому вигляді, в якому вона є;

- читати людині з порушенням зору потрібно чітко, не замінюйте читання документа його переказом, особливо якщо він має бути підписаний;

- пояснюйте чітко куди і навіщо потрібно йти (не ведіть людину з проблемами зору насильно без попереджень);

 - запропонуйте людині з порушенням зору сісти, якщо погодився - покладіть його руку на спинку стільця чи підлокітник (не всаджуйте насильно).

Спілкуючись з людиною на інвалідному візку слід пам’ятати:

 - пам’ятайте, що інвалідний візок – недоторканний простір людини;

 - не опирайтеся, не штовхайте, не кладіть на нього ноги без дозволу;

 - починати котити візок без дозволу теж не дозволяється;

 - якщо ви хочете допомогти, то спочатку запитайте про це, чітко слідуйте інструкціям, які дає людина з інвалідністю;

- не потрібно плескати людину, що знаходиться в інвалідному візку по плечу чи по спині;

 - якщо можливо, розташуйтеся так, щоб ваші обличчя були на одному рівні;

 - уникайте положення під час якого Вашому співрозмовнику необхідно  піднімати голову;

 - якщо ви телефонуєте людині на візку або з порушенням опорно-рухового апарату, то зачекайте трішки довше ніж звичайно (щоб людина встигла дістатися до телефону);

 - завжди особисто пересвідчуйтеся в доступності місць, куди запрошуєте людину на візку, завчасно попереджайте про перешкоди;

 - якщо ви бачите на вулиці людину на візку то це зовсім не означає, що він вийшов туди просити милостиню.

Спілкуючись з людьми з порушенням слуху слід пам’ятати:

- люди з проблемами слуху сприймають інформацію візуально (наочно);

- розмовляючи з людиною, яка має проблемами зі слухом, дивіться прямо на неї, звертайтесь безпосередньо до співбесідника, а не до сурдоперекладача;

 -ваше обличчя має бути відкритим та освітленим, щоб нічого не перешкоджало співбесіднику стежити за вашою мімікою;

- не жуйте гумку;

- пильнуйте, щоб джерело світла не було за Вами, тому що це заважає глухим бачити Ваше обличчя;

 - не всі люди, що погано чують, можуть читати по губах. Вам краще всього перепитати про це під час зустрічі;

- щоб привернути увагу людини, яка погано чує, можна злегка торкнути її за плече або помахати рукою;

 - говоріть ясно та чітко;

 - не потрібно забагато підкреслювати щось, кричати, особливо на вухо;

- якщо існують труднощі під час усного спілкування, запитайте чи не простіше буде переписуватись;

- не соромтесь перепитувати;

- не змінюйте тему розмови без попередження.

Для осіб з вадами слуху, що не потребують синхронного перекладу на жестову мову, дуже важливо вибудовувати спілкування таким чином:

1) варто добирати загальновідомі, зрозумілі та прості слова;

2) не використовуйте ускладених для розуміння синтаксичних конструкцій, уникайте фразеологізмів та двозначних фраз;

3) чітко артикулюйте слова, використовуйте звичну для Вас гучність голосу, не потрібно кричати. Запропонуйте власний варіант розв’язання проблеми чи говорити голосно, краще говоріть трохи повільніше й чітко;

4) розмовляючи з нечуючою людиною, дивіться їй у вічі;

5) намагайтесь стояти так, щоб Вас та Ваші уста було добре видно та щоб Вам нічого не заважало;

6) за потреби використовуйте ручку і блокнот;

7) переконайтеся, що Вас почули і правильно зрозуміли;

8) якщо потрібно звернути на себе увагу, доторкніться до плеча або руки нечуючої людини;

9) використовуйте загальновживані жести, міміку, не бійтеся бути емоційними.

 Спілкуючись з людьми, які мають порушення мовленні слід пам’ятати:

 - не ігноруйте людей, яким важко говорити, тому що зрозуміти їх у ваших інтересах;

 - не перебивайте і не спрямовуйте людину, що відчуває ускладнення в  мовленні;

-  будьте готові до того, що розмова займе у вас більше часу;

- дивіться співрозмовнику прямо в очі;

- підтримуйте візуальний контакт;

- коли ви розмовляєте з людиною, що має труднощі у спілкуванні, слухайте уважно. Не виправляйте її та не закінчуйте фразу за неї. Повторіть те, що ви зрозуміли, це допоможе людині відповісти вам, а вам – зрозуміти її;

- спробуйте у спілкуванні застосовувати прямі запитання, на які потрібно відповідати «так» чи «ні», написання SMS на мобільному тощо.

При спілкуванні з людьми з гіперкінезом слід пам’ятати:

 (Гіперкінез – несвідомі рухи тіла та кінцівок)

- люди з гіперкінезом більш чутливі до різких звуків та рухів, тому потрібно спілкуватися спокійно;

- під час розмови не відволікайтеся на несвідомі рухи;

- пропонуйте допомогу не нав’язливо, не привертаючи загальної уваги;

- сидячи за столом з людиною з гіперкінезом, поцікавтеся, може їй потрібна соломинка, глибока чи, навпаки, мілка тарілка тощо;

 - якщо в магазині людина з гіперкінезом просить вас допомогти дістати гаманець і заплатити чи покласти покупку їй в сумку, не бійтеся виконати прохання;

- у транспорті перш ніж запропонувати допомогу, запитайте, чи потрібно це. Деяким людям допомога лише заважає. Пропонуючи місце, не наполягайте, якщо людина відмовляється.

Люди з явними розладами нервової системи:

- при прояві галюцинацій; депресії (коли людина не може і не хоче щось робити; а також стає дуже вразлива до різких рухів та звуків); маячінні (бред) потрібно тим, хто в цей час є поряд з людиною з розладами нервової системи повідомити рідним (якщо є можливість), викликати швидку допомогу й зазначити ознаки поведінки.

 З людиною з епілептичними нападами не потрібно бути не обґрунтовано завбачливими та накладати зайві обмеження. У випадках епілептичного нападу слід покласти людину на бік, підкласти під голову м’яку підстилку та викликати швидку.

 З людиною з аутизмом та інтелектуальною недостатністю потрібно бути толерантним та уникати  тактильних контактів.

Всі ми, не зважаючи на фізичний стан, соціальний статус, вік, поведінку потребуємо уваги, розуміння, любові, доброзичливого ставлення, поваги та щирої посмішки – потребуємо особливого ставлення – «особливого етикету».

Тож , будемо уважними у відносинах один з одним!