flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ЧИ МОЖЛИВО ЗАЛАГОДИТИ СПІР БЕЗ СУДУ?

26 лютого 2013, 14:42

ЧИ МОЖЛИВО ЗАЛАГОДИТИ СПІР БЕЗ СУДУ?

 

 

За українським законодавством Ви маєте право передати спір до суду одразу після його виникнення, не звертаючись до опонентів, державних органів.

Однак судовий процес- не завжди найефективніший спосіб вирішення суперечки.

 

СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ СПОРУ

Судовий розгляд

Переговори

Звернення до органу влади

Медіація

Комісія по трудових спорах

Третейський суд

 БІЛЬШІСТЬ СПОРІВ МОЖНА ВИРІШИТИ БЕЗ СУДУ

Нанесення шкоди сусідами (наприклад затоплення), придбання неякісних товарів чи отримання неякісних послуг, несвоєчасна виплата заробітної плати, неправильне нарахування пенсії, розподіл спадщини чи майна – це все приклади конфліктів, які можна вирішити без сдового втручання.

Перед тим, як приймати рішення про негайне вирішення спору в суді, зважте:

-судовий процес на практиці-це завжди тривалий час- від 3 до 12 місяців. Судове рішення місцевого суду може бути оскаржене стороною, яка програла, а це ще 5-6 місяців і більше. Іноді судові спори тривають 2-3 роки;

-судові витрати –це гроші. Ви маєте заплатити судовий збір (в залежності від справи), отримати платну правову допомогу тощо;

-психічні навантаження, стреси від судових засідань;

-ризик програти.

Звертатися до суду лише тоді, коли переконані у своїй правоті.

ЯКІ Є СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ СПОРІВ БЕЗ СУДУ:

1.ПЕРЕГОВОРИ

Переговори-це добровільне спілкування з особою, з якою у Вас є спір. Метою переговорів є досягнення рішення, яке буде вигідне Вам або з яким погодяться обидва учасники спору (компроміс).

Щоб вигідно провести переговори і домогтися поступок:

-спробуйте поспілкуватись усно. Якщо при усному спілкуванні Ви досягли згоди, то відраз виконайте домовлене (замініть товар на інший  чи отримайте заробітну плату). Якщо усне спілкування не  дає результатів- спілкуйтеся письмово через офіційне литування.

-вивчіть свої права! Знаючи свої права щодо предмет спору, Ви маєте більше шансів переконати опонента у своїй правоті. Найпростіший спосіб знайти необхідне законодавство- на сайті Верховної Ради України www.rada.gov.ua.

-скористайтеся  допомогою правника. Якщо самостійно розібратися в сті питання Ви не можете, краще звернутися за допомогою до юриста. Якщо Ви не маєте можливості найняти юриста, зверніться до безкоштовної юридичної консультації. Знайти найближч до Вас консльтацію можна на сайті юридичних клінік www.legalclinics.org.ua.

2.ЗВЕРНЕННЯ ДО ОРГАНУ ВЛАДИ

Спробувати вирішити спір можна через органи влади чи місцевого самоврядвання. Вони мають важелі впливу на певні питання.

Якщо Ви не знаєте, до якого саме органу звернутися, зателефонуйте до громадської приймальної Вашої міської чи сільської ради та попросіть проконсультвати.

До органу влади потрібно звернутись із письмовим зверненням, в яком пояснити суть спору та Ваші вимоги щодо його вирішення. Орган влади має надати Вам відповідь протягом місяця.

3.КОМІСІЯ ПО ТРУДОВИХ СПОРАХ 

Якщо Ви працюєте на підприємстві з штатом більше 15 осіб, на ньому може бути утворена комісія по трудових спорах, яка повинна розглянути спір про порушення Ваших справ. Не менше половини складу комісії є працівники .

4.МЕДІАЦІЯ

Медіація-самостійне врегулювання спору сторонами за участю незалежного посередника (медіатора).

Медіатор-незацікавлена особа, головний інтерес якої-допомогти Вам і Вашом опоненту знайти спільне вирішення спору.

Медіатор:

-визначається за спільною згодою осіб, які сперечаються;

-налагоджує спокійну комнікацію, роз’яснює різні варіанти вирішення спору;

-не має права навязувати сторонам певне рішення, він може висувати лише пропозиції;

-не приймає рішення у спорі- спір врегульовують самі сторони;

-фіксує умови примирення, якщо його було досягнуто.

ДЕ ЗНАЙТИ МЕДІАТОРА?

-Громадські організації (зазвичай їх послуги є безкоштовними).

-Медіатори, роботу яких потрібно оплачувати.

Знайти контактну інформацію медіаторів  своєму регіоні можна знайти на веб-сайті

www.ukrmediation.com.ua.

5.ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД

Третейський суд-недержавний незалежний орган, який самостійно вибирають особи, між якими виник спір. Перелік Третейських сдів є на сайті Міністерства юстиції країни- www.minjst.gov.ua.

Щоб подати справу до третейського суду потрібно укласти третейську угоду. До третейського суду подається позов, так само як і до звичайного суду.

Третейські сди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

- справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

-справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;

-справ, повязаних з державною таємницею;

-справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів(договорів);

-справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

-справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

-справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

-справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

-справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

-справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі саником, який вибув, а також  між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, повязаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

-інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом  України;

-справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особи та іншими субєктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.