Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров’я її громадян

Зважуючи інтереси однієї особи та інтереси  суспільства, Міжгірський райсуд ухвалив перше рішення у спорі щодо відсторонення від роботи на час відсутності щеплення проти  COVID-19.

24 січня 2022 року суд відмовив в задоволенні позову вчительки німецької мови про  визнання незаконним та скасування наказу директора Міжгірського  закладу загальної  середньої освіти І-ІІІ ступенів  імені  Августина Волошина  про відсторонення її від роботи на час відсутності щеплення проти  COVID-19,  поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до обставин справи,  К. відсторонено  від роботи як таку, що не пройшла вакцинацію.

Однак, на думку освітянки, такий наказ є незаконним, бо суперечить  гарантованим  Конституцією України правам людини й громадянина.

На переконання суду, відсторонюючи працівника від роботи, роботодавець повинен діяти    у межах повноважень і виключно на підставі закону.

Відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома осіб, які відсторонюються. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Судом встановлено, що наказ директора навчального закладу винесено на підставі діючих норм, а саме статті 46 Кодексу законів про працю, частини 2 статті 12 Закону України "Про  захист населення від інфекційних хвороб", наказу  Міністерства охорони здоров’я від 04.10.2021 року № 2153 та  пункту 41-6  Постанови  Кабінету міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 і є правомірним.

Щодо порушення гарантованих Конституцією прав, то позиція Верховного суду та Європейського суду з прав людини з цього приводу є наступною :

- «вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим»(Постанова Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі №682/1692/17);

-«інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян» (Постанова Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі №331/5291/19);

-«обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції право на повагу до приватного життя особи, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи. Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим для дотримання цілей охорони здоров`я населення та необхідності контролювати поширення інфекційного захворювання (Рішення ЄСПЛ від 15.03.2012 «Соломахін проти України»).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши практику ВС та ЄСПЛ, суд дійшов висновку,  що в задоволенні позову слід відмовити.

Рішення № 302/1327/21 не набрало законної сили.

Додатково інформуємо, що 31.01.2022 року  суд виніс ще одне рішення, яким  відмовив в задоволенні позову вчительці української мови та літератури про  визнання незаконним та скасування наказу директора Міжгірського  закладу загальної  середньої освіти І-ІІІ ступенів  № 1            про відсторонення її від роботи на час відсутності щеплення проти  COVID-19,  поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з аналогічних підстав. Рішення №302/1358/21 не набрало законної сили.

Пресслужба  суду